Рекомендації у разі радіаційної небезпеки

І. При загрозі радіаційного забруднення необхідно:

• привести в готовність формування служби захисту тварин;
• забезпечити виконання організаційних, інженерно-технічних та зоогігієнічних заходів:

- визначити типи утримання;

- скласти:

1. кормовий баланс господарства з урахуванням радіоактивного забруднення кормів власного виробництва;

2. план виробництва харчових продуктів з прогнозованим радіоактивним забрудненням;

- розробити заходи щодо збереження або зміни структури тваринництва (стада);

- проводити регулярні диспансерні обстеження не менше 10% стада;

- забезпечити виконання протиепізоотичних заходів;

- створити запаси хлорного вапна, миючих, деззасобів, перекису водню, йодохлорнікотинію, гіпохлориду кальцію, господарського мила, ветеринарних препаратів;

• підготувати тваринницькі приміщення: провести герметизацію приміщень, посилити захисні властивості стін: стелю і стіни, щілини між рамами дверей, вікон і стін промастити глиняно-вапняним розчином, 2/3 загальної кількості вікон наглухо закрити з обох боків щитами або закластицеглою на розчині, простір між ними необхідно засипати землею чи тирсою, піском; на 1/3 вікон зробити щити оббиті толем/рубероїдом/поліетиленовою плівкою (щити приставляються із внутрішнього боку); на вентканалі встановити спрощені піщані фільтри (обмін повітря 3-4 год.); забезпечити наявність підстилки із соломи, яка сприяє очищенню повітря від аміаку (зоогігієнічна норма повітря на 1 гол. ВРХ до 2-х років – 12-13 м³, корови – 16 м³, свині – 6 м³); провітрювання проводити з підвітряного боку протягом 2 год. через 72 год. утримання ВРХ і свиней у зимовий період при добових коливаннях температури зовнішнього повітря – 20-25°С при швидкості повітря 2-4 м/с, а при 5-6 м/с і більше до 90 год. у теплий період від 10-20°С при швидкості повітря 3 м/с – 24 год., надалі провітрювати приміщення через половину початкового часу перебування тварин у приміщеннях шляхом відкриття вікон і дверей, вентиляційних каналів, труб; у вікні приміщення для прийому молока замінити скло на металевий лист з отвором для шлангу для перекачування молока у молоковози; двері – оббити поліетиленовою плівкою/толем/рубероїдом, на раму дверей по периметру улаштувати прокладкуз пористої гуми;з внутрішнього боку дверей улаштувати завіси з брезенту/цупкого матеріалу/солом’яних матів;
• забезпечити захист джерел водопостачання:

1. герметизація водонапірних башт, оголовків криниць («глиняний замок» радіусом 1 м на глибину 30-40 см), улаштування будок/навісів над криницями, риття по периферії канав для стоку дощових і талих вод;

• обладнати приміщення для працюючих (3 на одне приміщення, при наявності дійних корів 5-7 на 150-200 тварин);
• створити запаси засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) (4-х шарові марлеві пов’язки, респіратори), спецодягу (комбінезони, куртки, штани, головні убори);
• створити запаси кормів та води на 5-7 діб у приміщеннях, на 7-10 днів захищених грубих кормів на території (мінімальна добова норма води для ВРХ – 4-5 л, свиней – 6-8 л, сіна ВРХ – 5-6 кг, ДРХ – 0,5-1 кг).

ІІ. При радіаційному забрудненні:

• дотримуватись в умовах радіоактивного забруднення режимів укриття;
• забезпечити надання ветеринарної допомоги тваринам і продуктивне їх використання, проведення ветеринарно-радіаційного обстеження та сортування тварин на групи:

1. – які підлягають утриманню і використанню за призначенням;

2. – які підлягають вимушеному забою;

3. – які підлягають знищенню/утилізації;

• у разі лагерно-пасовищного утримання тварин – забезпечити тимчасове укриття тварин в ярах, лісах, кар’єрах, перегін на незаражені території за маршрутами з урахуванням улаштування коротких зупинок до 15 хв. через годину руху, великих до 1-2 год. через 10-12 год. руху;
• перші тижні всім тваринам давати таблетки йодних препаратів;
• евакуацію тварин проводити після зниження рівня радіації  в закритому транспорті із застосуванням засобів органів дихання та травлення (захисна маска, торба із прокладкою ізповсті для високоцінних продуктових і племінних тварин);
• першу годівлю і доїння проводити через 4-6 год. після укриття корів, надалі 1 раз на добу; у цей період годувати корів лише сіном, виключивши з раціону сіль;
• забезпечити забій тварин І групи з дозою опромінення легкого ступеню – тварини можуть бути забиті на м'ясо через 2-3 тижні після забруднення або одужання; До 2 групи відносять тварин з дозою опромінення легкого ступеню І. ІІ – середнього ступеня – можуть бути забиті на м’ясо мінімум через 6 і 12 місяців від дня надходження радіації в організм; ІІІ група – важкого ступеня – можуть бути забиті на м’ясо мінімум через 6 і 12 місяців від дня надходження радіації в організм або направлені на утилізацію. Забій тварин уражених радіоактивними речовинами проводять на м’ясокомбінатах, забійних пунктах, забійних пунктах господарства. У першу чергу проводиться забій тварин з комбінованим ураженням (опромінення понад 600 Р, опіки, травми) – у перші 3-4 дні після ураження; у другу чергу – при можливому розвитку важкого ступеню опромінення – на 3-10 день після ураження.

До забою не допускаються тварини з вираженими клінічними симптомами променевої хвороби, з підвищеною температурою тіла, із забрудненням понад норму:

• м'ясо та інші продукти забою з вмістом радіоактивних речовин понад допустимі рівні закласти на зберігання, туші та інші продукти забою перед реалізацією підлягають радіологічному контролю;
• молоко забруднене радіаційними речовинами понад допустимий рівень підлягає утилізації/заморожуванню для довготривалого зберігання з постійним контролем допустимих рівнів.