Обережно – сказ!

Сказ – особливо небезпечна інфекційна хвороба людей і тварин, яка завжди закінчується смертю. Збудником сказу є вірус, що вражає центральну нервову систему. Вірус виділяється з хворого організму тільки зі слиною. Зараження сказом відбувається через пошкоджені шкірні покрови або слизові оболонки під час укусу або ослиненні.

Сказ – природно-вогнищева інфекція. Основним переносником вірусу в Черкаській області є лисиці, від яких він передається домашнім тваринам, в першу чергу котам. Останні, разом з лисицями добувають собі корм – мишовидних гризунів, при цьому обмінюються між собою вірусом сказу і заносять інфекцію в населений пункт.

Вже багато років на території області триває інтенсивна епізоотія сказу, яка охопила всі адміністративні території.

Протягом 2024 року в Христинівській громаді зареєстровано 79 випадки покусів людей тваринами, з них покуси наносились собаками в 71 випадку, котами в 6 випадках. Із загального числа потерпілих – 38 отримали антирабічне лікування, так як покуси наносились бродячими тваринами, а саме собаками, котами, білкою та нутрією в домашніх умовах. За 2025 рік зареєстровано 14 покусів, з них собаками – 8, котами – 6. Антирабічне лікування в умовах стаціонару отримали 9 людей, із них 7 людей були покусані котами, у яких лабораторно підтверджений сказ.

Вірус сказу в слині хворої тварини з’являється за 10 днів до появи клінічних ознак захворювання. Ось чому за тваринами, які нанесли покуси людям, необхідно проводити ветеринарні нагляди протягом 10 днів з моменту укусу, для визначення його безпечності по сказу.

Для попередження зараження цією страшною хворобою, необхідно уникати контактів з невідомими та хворими тваринами. Особливу небезпеку в поширені сказу відіграють укуси дикими хижаками, летючими птахами, котами і бродячими собаками. Поява диких звірів в денний час в населених пунктах, або на фермах вказує на наявність у них клінічних ознак сказу.

Для попередження захворювання на сказ при укусах тваринами необхідно:

• поверхню рани негайно рясно промити водою з милом, край рани обробити спиртом, або настоянкою йоду;
• негайно звернутися за медичною допомогою до місцевого медичного працівника;
• сприяти проведенню 10-денного ветеринарного нагляду за твариною, що нанесла укус;
• невідкладно прийняти повністю курс щеплення проти сказу, якщо такий був назначений лікарем.

Протипоказань проти щеплень немає. Їх можна робити немовлятам, вагітним жінкам, старим людям.

Всі щеплення проводяться на безоплатній основі.

Основним і найбільш радикальним заходом щодо запобігання захворюваності на сказ, є ліквідація хвороби серед тварин – носіїв і джерел збудника інфекції шляхом регулювання чисельності диких звірів.

Власники собак і котів зобов’язані щорічно робити їм профілактичні щеплення проти сказу.