Водно-нітратна метгемоглобінемія - небезпека для немовлят!

Життя та здоров'я людини тісно пов'язані з навколишнім середовищем, де одним із найважливіших компонентів є вода. В останні роки спостерігається зростання забруднення ґрунтових вод нітратами.

        Вживання води з наднормативним вмістом нітратів небезпечне для здоров'я населення. З ним безпосередньо пов'язане захворювання "водно-нітратна метгемоглобінемія" у дітей до 3 років.

        Водно-нітратна метгемоглобінемія – захворювання, яке характеризується підвищеним рівнем метгемоглобіну в крові. Метгемоглобін – це одна із форм окисленого гемоглобіну, що не здатний вступати в зворотну реакцію з киснем і переносити кисень до всіх органів організму людини. Цей стан сприяє розвитку прогресуючої гіпоксії в тканинах організму людини, особливо дітей. У немовлят та дітей першого року життя спостерігається дефіцит ферментів, які перетворюють метгемоглобін, що призводить до його накопичення. Саме тому, чим менша дитина, то тяжче перебігає хвороба.

        Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо перших трьох років життя, пов’язаний, насамперед, із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому. Тому групою підвищеного ризику являються діти до 3-х років, а особливо немовлята віком до 1 року, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з концентрацією нітратів понад 50 мг/дм³. Чутливі до нітратів також особи похилого віку, хворі на анемію, з захворюваннями дихальної системи, хворобами серцево-судинної системи.

        Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може спостерігатися блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят в 7–8 % випадків закінчується смертю.

        Випадки метгематоглобінемії трапляються частіше за все в сільських регіонах, де використовується вода з колодязів.        При забрудненні грунту нечистотами і хімічними речовинами існує небезпека потрапляння їх у грунтові води. Вони є найменш надійним джерелом водопостачання з гігієнічної точки зору і, водночас, найбільш розповсюдженим у сільських населених пунктах та й на територіях приватного житлового сектора в містах.

        В умовах підтоплення територій у колодязній та джерельній воді може спостерігатися збільшення вмісту амонійних солей, нітритів і нітратів. Надходження останніх у воду колодязів відбувається внаслідок забруднення грунту, через який фільтрується вода, що живить джерело водопостачання.

         Джерелами забруднення грунту можуть бути компостні ями, гноєсховища, вигреби дворових вбиралень, майданчики підземної фільтрації, склади мінеральних та органічних добрив, що утримуються з порушенням вимог санітарного законодавства.

        Для запобігання виникнення захворювань дітей на водно-нітратну метгемоглобінемію необхідно дотримуватись таких рекомендацій:

• для приготування їжі дітям віком до трьох років зазвичай радять використовувати лише воду з джерел централізованого водопостачання або бутильовану воду, придбану в торговельній мережі; криничну воду використовувати для приготування страв та сумішей дитячого харчування лише в тих випадках коли вона перевірена в лабораторіях.  На жаль ситуація з водою в міському водогоні м.Христинівка по цьому показнику не є стабільно  безпечною. В минулому році з 8 проб води на нітрати з міського водогону в 2 пробах виявлено завищений вміст нітратів, в решті проб вміст нітратів був майже  на  межі допустимого (від 42,2 до 49,05 мг/дм³ при допустимому 50,0 мг/дм³). Тож надійніше для харчування  і пиття малюків використовувати бутильовану воду.
• при перших клінічних проявах отруєння у дітей (проносах, синюшності шкірних покровів, задусі, прискореному серцебитті, судомах) слід негайно звертатися за кваліфікованою медичною допомогою.
• дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, відведення стоків від колодязя, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог, колодязі необхідно чистити не менш ніж раз на рік: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Потім воду необхідно повторно відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення та проведення аналізу води.
• двічі на рік, у весняний і осінній періоди, необхідно проводити лабораторний контроль води та при необхідності промивку і дезінфекцію колодязя. Дезінфекція не приводить до зниження показників нітратів у воді, вона знезаражує воду від патогенної мікрофлори. Звичайні фільтри також не очищують воду від нітратів. Дітям віком до 3-х років та дорослим членам сім’ї воду з криниці з високим вмістом нітратів вживати забороняється. Необхідно використовувати інше джерело водопостачання, якість води з якого відповідає вимогам ДСаНПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» або бутильовану воду.
• забезпечення населення безпечною питною водою можливе лише за умов дотримання лабораторного контролю. В м.Христинівка воду можна дослідити в лабораторіях Держпродспоживслужби (вул.Першотравнева,15) і Христинівському відділенні Уманського відділу ДУ «ЧО ЦКПХ МОЗ України» (вул. Я.Мудрого,95). А якщо вміст нітратів у воді перевищує допустимі значення, то необхідно шукати альтернативне джерело води.

Необхідно пам’ятати, що нітрати – це досить стійкі хімічні сполуки, які не знищуються шляхом кип’ятіння, відстоювання чи дезінфекції. Їх кількість під час кип’ятіння тільки збільшується. Як альтернативне водопостачання можна використовувати бутильовану воду для пиття та приготування їжі.

ФахівецьУманського районного управління

ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області                  Крижанівська Тетяна