Чому СOVID-19 ще так нам дошкуляє?

У 2023 році коронавірус офіційно перестав вважатися особливо небезпечною хворобою. У травні ВООЗ оголосила про зміну його статусу, і вже у серпні МОЗ України наказом №1416 від 07.08.2023 виключили коронавірус із особливо небезпечних інфекційних хвороб, і наразі згідно наказу №1736 від 30.07.2020 розглядають його у групі гострих респіраторних вірусних інфекцій.

Рівень захворюваності на ковід. На території Христинівської територіальної громади за минулий тиждень зареєстровано 13 хворих з лабораторно підтвердженими випадками на СOVID-19. З початку епідсезону, а це з 2 жовтня, на території громади захворіло на грип та ГРВІ – 1347 осіб, в т.ч. з лабораторно підтвердженими випадками ковіду – 75 осіб.

Шляхи розповсюдження. Крапельний (на відстані до 1,5 м), аерозольний (більше 2 м), через предмети вжитку (вірус зберігається нетривалий час, тривалість залежить від температури, вологості оточуючого середовища, характеру поверхні).

Фактори ризики. Робота в закритих приміщеннях, відсутність соціального дистанціювання (певні види діяльності, погана вентиляція), тісний/прямий контакт із випадками СOVID-19, недостатнє або неправильне використання захисних засобів індивідуального захисту, «презентеїзм» або робота під час хвороби, що є додатковим ризиком створення епідемії на робочому місці.

Чому ж СOVID-19 ще так нам дошкуляє? Відбувається мутація вірусу. На даний час в Україні спостерігається понад 13 штамів ковіду, які викликають занепокоєння. Всі вони є підвидами Омікрону. Тому можна сказати, що найважчим і найзаразнішим виявився цей штамп. Саме в його геномі і було найбільше мутованих вставок. На щастя для нас такі зміни відбуваються повільно, тому і нові штами ковіду з’являються повільно.

Що сприяє мутації вірусу? Людина не може на це впливати. Вірус розміщується в організмі людини (зв’язується з його клітинами) і чим більше він там перебуватиме, тим більше буде мутацій.

Чи потрібна вакцинація від ковіду? Так. Вона мінімізує летальні випадки або ускладнення після ковіду. Наразі на території громади доступні такі вакцини для профілактики: Comirnaty Tris від Pfizer (м-РНК вакцина). На бустерні і додаткові щеплення «Омікронспецифічна» вакцина.

Всю необхідну інформацію про імунізацію можна знайти на Національному порталі з імунізації за посиланням https://vaccine.org.ua/.

Чи робити бустерну дозу після введених 2 попередніх під час первинної вакцинації? В Україні це за бажанням. Бустерна доза викликає збільшення рівня антитіл в організмі людини, тим самим є єфективною проти циркулюючих видів коронавірусу.

На даний час в Україну завезено 200 тис доз «омікронспецифічної» вакцини. Ця вакцина адаптована спеціально для захисту проти штаму «Омікрон» та інших його варіантів, які на даний час циркулюють в Україні.

Якщо перехворіти на ковід чи зберігається імунітет? Люди, які перехворіли на коронавірус, протягом декількох місяців зберігають імунітет до SARS-CoV-2, а слабшати він починає за 4-6 місяців після одужання і ви знову можете захворіти.

Про лікування ковіду. Існує декілька ефективних препаратів зареєстрованих в Україні. Ці противірусні препарати прямої дії запобігають розмноженню вірусу та знижують ризик важкого перебігу хвороби, госпіталізації та смерті.

У разі ознак захворювання звертайтеся до лікаря. Не займайтеся самолікуванням, а особливо не приймайте без призначення лікаря антибіотики.

Ситуація в Китаї та чи є загроза для України? Китай це остання країна, яка скасувала карантинні обмеження по ковіду. Це перший рік густонаселеної держави, що живе вільно без заходів ізоляції. ВООЗ поки що не забороняє відвідувати і виїздити з країни. Згідно статистичних даних у Китаї реєструється така вірусна інфекція, як респіраторний мікоплазмоз, серед дітей старше 4 років і дорослих. Симптомами якого є нежить, біль у горлі, сухий кашель, головний біль, підвищення температури. За своєчасної діагностики захворювання має сприятливий перебіг.

Чи повернемося ми в карантин? Україна перейшла у систему адаптивного карантину. Адаптивний карантин – це заходи, що вводяться в областях з високою кількістю хворих на COVID-19, та можуть відрізнятися у решті областей (можуть бути більш жорсткими). Рішення приймається комісіями з надзвичайних ситуацій в кожному окремому регіоні.

Що далі? Як поведе себе SARS-CoV-2 далі – невідомо – це вірус, який вже нікуди від нас не дінеться. Система охорони здоров`я після того, як ми прожили певний час у «ковіді», наразі більш підготовлена до будь-яких викликів в т.ч. і завдячуючи «ковіду».

Займатися профілактикою чи ні. Обов’язково. У щоденному раціоні повинні бути продукти, які містять Омегу – 3 (морська риба, така як лосось, оселедець, форель і скумбрія), цинк (червоне м'ясо, птиця, бобові, гарбузове насіння, йогурт, яйця), вітаміни А (зелені, жовті та помаранчеві овочі, ікра, яловича печінка, кисломолочні продукти), вітамін Е (горіхи, насіння, зелень, зелені овочі), кверцетин (червона цибуля, гречана крупа, зелений чай, чорниця), вітамін С. Овочі і фрукти, які містять вітамін С (на 100 г продукту): шипшина – (суха-1200 мг, свіжа – 650 мг), червоний перець (250 мг), чорна смородина (200 мг), обліпиха (200 мг), яблука (164 мг), зелень петрушки (150 мг), ківі (137,2 мг), броколі (136 мг), брюссельська капуста (120 мг), кріп (100 мг), ананас (78,9 мг), цвітна капуста (70 мг), пекінська капуста (60-95 мг), цитрусові (38-60 мг), квашена капуста (38,1 мг).